НАДРУ́БУВАТИ, БУЮ, ЄШ,
Надру́бувати, бую, єш, сов. в. надруба́ти, ба́ю, єш, гл.
1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82.
2) Надсѣкать, надсѣчь.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 485.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАДРУКУВА́ТИ, КУ́Ю, ЄШ, →← НАДРУБА́ТИ